vika_ja: (СемьяМоя)
[personal profile] vika_ja
Майданівці – це ті, хто стояв на Майдані вдень і вночі – воїни Небесної і земних сотень.

Майдануті – ті, хто щоденно плутався у них під ногами з запитанням: «Чим допомогти?». І ходив на Майдан, як на роботу, – з пакунками їжі, ліків, одягу і, не вагаючись, спорожнював свій гаманець на всі скриньки, котрі траплялися на майданівському шляху.

Ті, хто підходив до ланцюга беркутят у підворіттях з наївним умовлянням: «Хлопці, ви такі молоді, такі гарні – невже ви будете стріляти у своїх?..».

Ті, хто вірив. Молився. Ті, чия емоційна гойдалка ніколи не зашкалювала за межу зневіри.

Ті, хто знав – думка матеріальна, а добро завжди переможе зло.

Ті, в чиїх грудях завжди буде стирчати пекуча думка «Я міг би зробити більше»…

Ті, хто ніколи не зарахує свої маленькі невидимі вчинки до подвигів.

Не активісти, не волонтери. Майдануті…

...Молоді працівники різних телефонних компаній, стихійно об’єднавшись і не повідомивши начальство, розшукували зниклих безвісти за останніми дзвінками з мобільних телефонів.

…Поважні пані з поважних фірм, ламаючи підбори, неслись на передову, аби борщ у каструлях не застиг, а потім, підправляючи макіяж і витираючи сльози, бігли на роботу, аби дорогою назад занести хлопцям вечерю.

...Люди в інвалідних візках умовляли таксистів підвезти їх туди, де відбувалася історія країни.

…Комп’ютерники, котрі «банили» брехню.

…Книгомани, що зносили книжки в народну бібліотеку.

…Водії, які не брали грошей, зачувши прохання: «Підкиньте до Майдану»…

…Діти, котрі по телефонах казали матусям опівночі: «Не хвилюйся, я на останньому сеансі в кіно!». І стояли ТАМ.

…Матусі, котрі через те щоночі вмирали під телевізором, чекаючи, коли закінчиться той «останній сеанс».

…Бабці, котрі казали: «Ми прожили життя – нам нічого не страшно!»…

…Касирки супермаркетів і аптек, котрі додавали до набору ліків щось «від себе», зрозумівши, що покупка робиться «для Майдану».

…Риночні продавці, котрі додавали до набору шкарпеток ще одну безкоштовну парочку.

…Черги в лікарнях на здачу крові.

…Іноземці зі щоденними дзвінками: «Як там у Києві?», європейці, котрі говорили: «Ми, маючи все, зовсім забули, що за волю треба боротися!», росіяни, котрі приїздили сюди, аби подихати повітрям свободи, а потім повезти його на своєму пропахлому димом одязі.

…«Запеклі сперечальники», котрі до «розриву аорти» навертали бодай одного скептика на вірний шлях.

…Ті, для кого обвуглений, зранений, залитий кров’ю Київ став красивішим і ріднішим за будь-яке найстерильніше місто Європи і хто – «З шампунем!» – прийде відмивати кожен його метр.

Ті, хто завалив Майдан квітами, залив сльозами.

Ті, кого Майдан і Майданівці змінили назавжди.

Майдануті…

Невидимі бійці видимого фронту.

Слава і вам!

Ірен Роздобудько

From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

March 2014

M T W T F S S
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
101112 13 141516
17181920212223
24252627282930
31      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags