І я питала...

Автор dzhmil

У мене виникло питання.

Як часто буває – риторичне, хоча, може, я на нього й отримаю відповідь, коли поставлю її «в реалі» конкретному міліціянту. Адже я маю таких серед своїх знайомих і навіть далеких родичів. Один однокласник мій навіть до майора міліції вже дослужився.

І от мені хочеться запитати: а як, вам, болєзниє, служиться? Як це, виконувати накази людини, яка мала як мінімум дві кримінальні судимості. Як це, отримувати зарплатню щомісяця фактично з рук зека? Ви, офіцери міліції, ви, рядовий склад.

Вас же ж не дочекаєшся у випадку дійсної потреби. Вас ніколи немає поруч, коли треба когось захистити, припинити грабіж, розслідувати крадіжку, вбивство, зникнення людини. Та елементарно – поставити на місце хама, який врубає посеред ночі на весь район свою «музику» — вас там немає, ви не приїжджаєте, вам, мабуть страшно чи, може, спати хочеться.

Але ви завжди на місці, коли можна з когось щось здерти.

Штрафанути за пляшку пива, розпиту на вулиці? Таки так! Докопатися до людини, що пізно вночі йде до дому, мовляв, чому і куди та навіщо? Це ваше. Стріляти в народ, який вийшов протестувати, цілком законно використовуючи своє конституційне право? Це ми вже побачили!

Ви служите хаму-кримінальнику і у вас не ворухнеться совість подати у відставку? Чи вас хтось примушує? Ні, служите щиро, віддано! Ви повністю солідаризувалися зі злочинним режимом. Ви плюєте на Україну – ви нищите навіть прапори держави, яка вас годує за рахунок платників податків – простих робітників, у яких у вас вистачає духу стріляти! Чи вам не страшно, що Україна незабаром плюне на вас?

"" (Watch on YouTube)

І це вже починається. Ту ненависть, яку ви викликали в людей своєю поведінкою за останні два роки, я боюся навіть озвучувати. Це важко передати словами. Вас реально готові розшматувати. Під такою ненавистю жити страшно, адже в будь-який момент може «рвонути». І який викуп ви тоді дасте за свої душі? Адже ви залишитеся відповідати за все – коли ваші хазяї чкурнуть на приватних літаках до Росії й до Европи, по стовпах за яйця вішатимуть не їх, а саме вас. І добре, якщо цей людський гнів не зачепить ваших родин.

Гадаєте, я вас лякаю? Ні, я навіть применшую. Бо я прочитав трохи більше, чим ви, всі разом до однієї купи взяті, тож мені відома історія моєї країни, і я знаю, що коїться в Україні, коли українців доводять до ручки. Чи ви думали, летаргійний совдепівський спокій буде тягнутися вічно?

Схаменіться, поки не пізно.

Пишіть рапорти про звільнення. Наплюйте на пенсії, пільги чи що там вам обіцяють у ваших підрозділах. Життя і здоров’я, вас і ваших близьких, дорожчі. Добре ім’я і спокійний сон дорожчі. Чиста совість дорожча. Гідність дорожча. Не знаю, що для вас має цінність в цьому світі – все одно воно дорожче за щасливе право вбивати брата свого і загинути за Хама з його зграєю!

Ті з вас, в кого ще є крапля любові до України й рідної землі, переходьте на бік повстанців! Ставайте з ними пліч-о-пліч на барикади! Не хочете — просто віддавайте їм зброю, снарядження, форму, їдьте додому, до ваших жінок і дітей!

Отаке послання.

Навряд чи воно дійде за адресою, але при нагоді я його озвучу.

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Хай і не українською!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Если руки сложа, наблюдал свысока,
И в борьбу не вступил с подлецом, палачом,
Значит, в жизни ты был ни при чем, ни при чем (с)